19-20 вересня під Киевом и парку «Київська Русь» пройшов відкритий чемпіонат України з історичного середньовічного бою під назвою «Зов Героїв». На ньому приймали участь лицарі з усієї України, і в тому числі бійці з Кіровограду.
«Зов Героїв» проходить 2 рази на рік вже четвертий рік поспіль в травні та в вересні. Справжні лицарі виходять на ристалище, щоб позмагатися у вправності володіння середньовічною зброєю та зійтися у справжніх повно контактних поєдинках.

Основними номінціями є бої «1 на 1» турнірного формату (меч-меч, щит-меч) та масові бої 5 на 5 та 16 на 16, де бійці показують не лише своє особисте вміння вести бій у обладунках, але і вміння злагоджено діяти, тактично перегравати супротивника та показувати майстерність роботи в строю. Тут все по-справжньому: обладунки по 30 кілограмів, сталева зброя, хіба що незагострена, яскраві емоції, переживання, сувора дисципліна та суперництво між бійцями та клубами. Фестиваль проходив два повних дні, а на перший день бої затягнулися аж до темряви і закінчилися фактично опівночі. Бійцям довелося битися при світлі величезних багать та смолоскипів.

Наші Кіровоградці з клубів «Самарканд» та «Спарта» також відстоювали честь міста на цьому історично-спортивному заході. Ми вирішили поговорити з одним з бійців клубу «Самарканд» Миколаєм Безаем та спитати його про участь у турнірі. До речі Миколай бився одночасно у двох номінаціях – «5 на 5» та «16 на 16».

-         Доброго дня. Миколо, як ти готувався до турніру? Ти починав заздалегідь чи поїхав приймати участь спонтанно?

-         Вітаю, прийняти участь у турнірі в "Парку Київська Русь" мріяв вже не один рік. Та підготовка до турніру тривала на протязі лише кількох місяців, і нажаль була обмежена лише відновленням спорядження після попередніх змагань й моральним настроєм. В плані фізичних вправ не мав можливості добре підготуватися, довелось більше трьох тижнів перед поїздкою лікувати стару хворобу.

-         Чому ти вирішив прийняти участь саме у цьому турнірі? Що в ньому особливого?

-         Найголовніша особливість - це місце проведення. Дивовижної краси і величі відбудований детинець древнього Києва, глибокий рів, високі вали, дерев'яні стіни фортеці, вигляд яких я ще з дитинства пам'ятаю по ілюстраціям з книжок... побувати там і відчути цю атмосферу це неповторні враження.  Відносно успіхів у самих змаганнях, цього року я поставив собі метою отримати якнайбільше бойового досвіду і мені це вдалось як ніколи. На турнір прибуло близько 400 учасників, і боїв було стільки, що у перший день я вийшов з ристалища близько десятої години ночі. Такої насиченої бойової програми в Україні більше не зустрінеш.

-         Розкажи в яких номінаціях приймав участь и як проходили змагання для тебе?

-         Перший бій проходив в форматі усі проти усіх, тобто загал бійців розділили на два табори, й один підрозділ імітував атаку на фортецю, а інший оборонявся. Це було дуже гарно оформлено для глядачів, перед строєм верхи виїжджали воєводи в обладунках та налаштовували бійців на перемогу, відпрацювали камнеметальні машини з палаючими зарядами. Це виглядало дуже масштабно і, до речі, підрозділ, у складі якого наша команда приймала участь, переміг.

В рамках турнірної програми я виступав у номінаціях 16х16  та 5х5 бійців. В складі команд "Порко россо" та " ДЗХ “Old school" відповідно. Під час боїв 16х16 було дуже важко витримати температурний режим, в обладунках довелось бігати, рубити та боротися під пекельним сонцем близько 30-ти градусів! Це було особливо важко для мене, загальну фізпідготовку я "прогуляв" у лікарні.  Проте мене дуже підбадьорювали мої друзі  й не давали опустити руки й пасти духом.

Під час боїв 5х5 було набагато легше в плані погоди, вже звечоріло, дув вітерець і було чим дихати. Ще нашій команді пощастило з розподіленням боїв у турнірній сітці і я встигав між боями достатньо відновити сили і напитися води...  Іноді на виході з ристалища здавалось, що зараз переступлю за вхідні ворота й впаду, але мене підхоплювали хлопці з клубу (Ігор Омельянчук, Артем Береговий), заливали в мене живильну вологу, розказували як в мене гарно вийшло забороти якогось топового громилу з "Князю". І навіть те, що команда програвала, мене не засмучувало, я знаходив в собі сили на наступний бій.  Окремо маю згадати відчуття коли вже стемніло, ясне зоряне небо, ти стомлений але рішучий в обладунках чекаєш наступного бою поруч з величезною фортецею, стіни якої підсвічені з валів ліхтарями, перед тобою ристалище по  краях якого розставлені жаровні з палаючим багаттям і поруч друзі...   такі враження залишаються на все життя, я вам скажу.

-         Які в тебе плани на майбутнє? На якому турнірі буде твій наступний виступ?

-         Найближчим часом плануємо представити наш вид спорту в Кіровограді маленьким виступом на святкування Дня Козацтва 17-10-2015 у парку Пушкіна. Взимку мають проходити відбірні змагання у збірну України для участі в чемпіонаті світу «Битва Націй», там буде спекотно, але поки не впевнений чи дозволить робота та сімейні обставини прийняти в них участь. Основні сподівання на наступний "Зов Героїв" під час травневих свят 2016-го року.

-         Що порадиш людям, які хочуть зайнятися цим вкрай захоплюючим видом спорту?

-         Не зволікати, не боятися, мої перші сумніви стосовно небезпечності та того, що це боляче, закінчилися після перших ударів, які я пропустив під час першого бою. Обладунки достатньо захищають та дозволяють бити своїх друзів колективно та з насолодою не переймаючись за їхнє здоров’я (сміється). Це варто лише спробувати, і ви точно будете знати чи є у вас стержень справжнього воїна.

До речі програма фестивалю включала не тільки змагання. Для гостей фестивалю проводили показові виступи різні акторські колективи, проводилися майстер класи с середньовічних ремесел та танців. Окремо від пішого турніру також було організовано кінний турнір, під час якого спортсмени змагалися у вмінні володіти зброєю верхи та у джигітовці. Всі учасники реконструкторського заходу жили в історичному таборі на території парку.

Побажаємо Миколаю та всім нашим кіровоградцям звитяг під час наступного турніру і будемо сподіватися, що вони повернуться додому з перемогою. А ви, читачі, якщо будете в Києві наступної весни, обов‘язково завітайте до «Парку Київська Русь» на історичний фестиваль «Зов Героїв», і ви назавжди запам‘ятаєте неповторну атмосферу середньовічного Києва.

Для тих хто зацікавився пропонуємо переглянути як бої виглядають з середини ристалища,

відео від Ігоря Парфентьева учасника збірної України на міжнародному чемпіонаті "Битва Націй":