Загалом, у складі Управління патрульної поліції Кропивницького 47 патрульних, які були в гарячих точках зони АТО.

«З різницею у дві години нам з братом повідомили про те, що призивають до Збройних Сил України. На початку жовтня нас вже було дислоковано до селища Красногорівка. Пізніше - доправили до Мар’їнки. Весь час ми трималися разом, служили в одній механізованій бригаді. Я був командиром гармати, мій брат – старшим навідником. Дивно, проте перебуваючи в зоні обстрілу, страху за своє життя зовсім не відчуваєш», - згадує військовий Сергій.

Ще перебуваючи в зоні АТО брати вирішили, якщо повернуться додому живими і неушкодженими обов’язково підуть служити до патрульної поліції. Так і вийшло. Тепер хлопці бідкаються лише на одне – їм доводиться служити в різних ротах, а вони звикли все робити разом, підтримуючи один одного.

Вражає й історія ще одного військового, а нині лейтенанта поліції Євгена Шкваренка.

«Я потрапив в Донецьку область, в місто Костянтинівку, був – зв’язківцем. Забезпечував зв’язок між блокпостами, щоб була чітка координація», - з трепетом в очах розповідає Євген.
-В зоні АТО ми намагалися підтримувати один одного, щоб не падати духом. Якщо один впаде і побачить інший, то реакція піде миттєво, - ділиться учасник АТО. - На службі в патрульній поліції діють такі ж неписані закони – ми одна велика родина,тож намагаємося завжди підтримувати один одного.

Неоголошена війна – одна, історій військових, як і спогадів про неї – тисячі. Всіх їх об’єднує біль і втрата своїх побратимів та перебування на межі життя і смерті під мінометними обстрілами. Не дивлячись ні на що, вони зберігли вірність своїй Батьківщині, українському народові, стали ще сильнішими, а найголовніше – навчилися жити по-новому. Вони щоденно своїми героїчними вчинками змінюють країну на краще.

Співробітники Управління патрульної поліції міста пишаються своїми колегами та мають за честь працювати з тими, хто причетний до оборони своєї Вітчизни.