Кіровоградщина глибоко сумує і висловлює щире співчуття рідним та близьким з приводу тяжкої втрати, смерті Анатолія Тимофійовича Авдієвського.
У четвер, 24 березня, помер 82-річний народний артист Анатолій Авдієвський, який 50 років працював на посаді головного диригента та художнього керівника Національного заслуженого академічного народного хору України імені Верьовки.

Він був засновником та художнім керівником і головним диригентом Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок», викладав хорове диригування у Житомирському музичному училищі, був художнім керівником і головним диригентом Черкаського українського народного хору, а також художнім керівником і головним диригентом хору ім. Г.Г. Верьовки. Саме завдяки його кропіткій роботі хор здобув міжнародну славу, став окрасою українського мистецтва і творчою візитівкою України.
Анатолій Авдієвський є автором численних творів, сюїт, обробок українських народних пісень, а також польських, чеських, іспанських, бразильських, корейських.
У творчому доробку хормейстера-композитора понад 100 оригінальних авторських творів, аранжувань духовних композицій, творів українських композиторів для народного хору. У своїх творчих пошуках Маестро розвиває давні традиції народного хорового співу, уміло й тонко поєднуючи їх із здобутками сучасної світової виконавської культури. Найбільш відомі роботи майстра: «Привітальна-хороводна», «Не громи в степах гудуть», «Над широким Дніпром»; обробки українських народних пісень «Колискова», «Павочка ходить», «Чуєш, брате мій», «Думи мої», «Діброва зелена», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Взяв би я бандуру»; російські – «Матушка», «Вот мчится тройка удалая»; пісні народів світу – «Ластівочка», «Пальмеріта», «Клавелітос».
Під орудою Майстра уславлений хор показав сотні різноманітних концертних програм, провів понад 3000 концертів, побував з гастролями у 50-ти країнах світу.
Музикант удостоївся звання Героя України, народного артиста України, заслуженого діяча мистецтв України. Також він був президентом Національного музичного Комітету України Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО, членом Комітету з Державних премій України імені Т.Г. Шевченка, лауреатом Національної премії України ім. Шевченка та багатьох інших державних премій, Академіком Національної академії педагогічних наук України, Національної академії мистецтв України. Він засновник і перший ректор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Почесний професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, почесний професор Одеської державної музичної академії України ім. А. В. Нежданової, заслужений професор Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.
Нагороджений: орденами «Держави» (2003), Трудового Червоного Прапора (1974), Жовтневої Революції (1986), Ярослава Мудрого V ступеня (2008), Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня (2008), Честі Грузії (2009). Почесними Грамотами Верховної Ради України, Білорусі, Естонії, Казахстану, Таджикистану, Узбекистану, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2006); Почесним званням «Лицар Вітчизни» та Золотий Хрест Честі і Звитяги (2007), медаллю Фонду І. Архіпової Міжнародного союзу музичних діячів (2006, Росія), Золотою медаллю НАМ України (2006), золотою медаллю «М.П. Драгоманов 1841–1895» (2008), нагрудними знаками Національної академії педагогічних наук України «К.Д. Ушинський» (2008), Міністерства освіти і науки України «А. Макаренко» (2008).
У Києві на Алеї зірок встановлено зірку культурного діяча Анатолія Авдієвського.
Світла пам’ять про Анатолія Тимофійовича назавжди залишиться в наших серцях, а його подвижницьке життя, його творчість, наполегливість та самовіддача буде прикладом для наслідування майбутніх поколінь.