Весна завжди вважалася чарівною порою, яка розкриває в природі та людині нові можливості, пробуджує й оживляє все навкруги, загострює відчуття, відкриває нові таланти. Цього року вона змушувала нас чекати, вражала екстремальною, часом карколомною зміною погоди та незважаючи на це саме навесні повітря дихається вільно, глибоко, на повні груди та розливається свіжим ковтком по всьому тілу, відбувається неймовірне піднесення настрою. Вона несе з собою не тільки довгоочікуване тепло та яскраві промені сонця, з нею приходять багато цікавих традицій, які люди передавали від покоління до покоління. Однією з них являється обряд закликання весни. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь життєвої енергії.
Уява наших предків створила поетичний образ весни-дівчини з вінком квітів, що «десь у садочку шиє сорочку», а інколи вона була у вигляді красивої молодиці, яка є матір’ю. Вірили, що ця вродлива дівчина або молодиця дуже багата на щедрі дари, а тому й виглядали її рано-вранці, ще до сходу сонця: вибігали на горби, ставали на воротах, лізли на дах комори чи клуні й запрошували її піснями. Закликали весну зазвичай жінки, дівчата та діти. В українській традиції весна була часом пробудження Живи, тобто живого та життєрадісного. Також навесні святкується декілька основних релігійних свят. Створюється особливий весняний настрій, притаманній лише цій порі.
На виставці представлена композиція робіт із фондового зібрання музею, що складається з яскравих весняних пейзажів, натюрмортів, творів із глибоким філософським змістом та великодньою тематикою.
Серед пейзажів особливо хочеться відмітити роботи майстрів пензля Дриги С. А. (1960) «Вілковські яблуні» (2003), Хвороста А. В. (1968) «Яблуневий сад» (2013), Беклемішевої І. М. (1908-1988) «Весняні води» (1962), Бондаренка М. Г. (1914-1999) «Весняний мотив» 1993), Полонського Ф. М. (1941) «Весняний день» (2001), Кодьєва П. І. (1899-1968) «Біля Дніпровських порогів» (50-ті рр. ХХ ст.), Нюренберга А. М. (1887- 1979) «Під квітучими яблунями» (1939).
Тематиці вербної неділі – першого великого весняного свята, яке засвідчує пробудження природи, дає старт останньому тижню перед Великоднем, а головне вселяє надію на перемогу життя над смертю, торжества весни, добра і миру присвячена однойменна композиційна робота Козлова В. В. (1951) «Вербна неділя» (2006), а також твір Ботнара Ю. С. (1949-2016) «Вербна неділя» (2009). Продовжують відтворювати весняний великодній настрій на полотні у своїх творах Горбенко А. О. (1944) «Пасхальний вечір» (2002), Данилов А. О. (1941) «Великдень» (1989), Осипенко В. І. (1958-2016) «Пасхальний ранок» (1994) та Плітін В. Г. (1956) «Сни» (1991). Також представлено роботу Кривенко Л. І. (1948) «Великдень» (2017), виконану в складній техніці печворк. Цей твір буквально напередодні став складовою фондової збірки музею, був придбаний на ІХ Великодньому Благодійному Аукціоні та переданий меценатом - благодійником Саєнко І. А. до фондового зібрання музею.
Органічно доповнюють весняний настрій композиції натюрморти із зображенням букетів весняних квітів Коломієць О. В. (1964) «Березень» (2009), Кімнатного А. Д. (1980) «Бузок» (2009), Кадигроба А. М. (1981) «Білий бузок» (2004), Товкайла В. Г. «Крокуси» (1997) та інші.
Гармонійне поєднання у виставці «Весняний настрій» пейзажів та натюрмортів відтворюють неймовірний світ весняних барв, сповнюють очікуванням див, спонукають радіти життю та насолоджуватись ним, нагадують, що попереду красне літечко, а зима залишилася вже позаду.
Анна Недлінська – науковий співробітник відділу
науково-просвітницької роботи
обласного художнього музею