14 березня 2018 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію творів Анатолія Сузюмова «Пам’яті художника» до річниці з дня смерті.
14 березня 2017 року на 76-му році життя покинув цей світ Анатолій Єгорович, прекрасна, яскрава, світла, багатогранна, творча, дуже скромна людина, художник…
Художник народився у м. Чирчик Ташкентської області в Узбекистані 9 листопада 1941 року. Його дитячі та юнацькі роки пройшли у м. Саратові. З 1960 по 1963 роки служив у лавах Радянської армії. Так він вперше побував у Кіровограді (нині Кропивницький), адже після закінчення сержантської школи у Пензі його розподілили до військової частини в тоді ще далеке для нього місто в центрі України.
З 1964 по 1968 рік навчався в Саратовському художньому училищі. З 1969 по 1970 рік працював у відділі естетики на підприємстві радіоелектроніки м. Саратова. Після отримання диплома засвоював знання на практиці в районних будинках культури, оформлюючи їх, а також дошки пошани, плакати, транспаранти.
У 1971-1972 роках проживав і працював в Узбекистані та Казахстані. У 1972 році працював завідуючим художньої майстерні в м. Аткарську Саратовської області. З 1973 по 1983 рік працював в художньо-виробничих майстернях міста Кіровограда. У вільний час брав етюдник і йшов у свої творчі мандри. Під пензлі художника потрапляли вулиці міста, парки провулки, мости, машини… Він любив працювати з натури, хоча одночасно створив чимало ліричних та фантастичних робіт.
Працював художник у техніці акварелі, писав олією і олівцем, темперою і пастеллю. Пейзаж та натюрморт – провідні жанри в творчості Анатолія Сузюмова. В його творчому доробку портрети, пейзажі, натюрморти, тематичні картини, які часто є символічними. У Анатолія Єгоровича було багато виставок. Одна із них спільна з рідним братом Валерієм Сузюмовим відбулася у художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в якому теж зберігаються та експонуються роботи художника. Неодноразово роботи експонувались в обласному художньому музеї, художньому салоні, в залах благодійного фонду «Жінка. Родина. Милосердя», у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка тощо.
Ювілейні персональні виставки митця відкривалися у 2006, 2011 та 2016 роках в Кіровоградському обласному художньому музеї, серед яких «Мистецькі акварелі», «Творчий портрет Анатолія Сузюмова», «Місто, в якому я живу», були і тематичні творчі зустрічі та участь в ін. виставкових проектах. Багато творів, що експонувались на виставках, художник передавав до фондів музею. Загалом музейна збірка нараховує понад 100 робіт Анатолія Єгоровича.
Кіровоградщина стала його другою батьківщиною. Тому не випадково у його творчості окреме місце займають пейзажі присвячені нашій землі. Багато з них виконані під час проведення щорічної мистецької акції-пленеру «Кіровоградщина – очима художників», що проходила у Добровеличківському, Новоукраїнському та Онуфріївському районах.
Художник не пориває духовних зв’язків і зі своїм рідним краєм, зі своєю малою батьківщиною, земляками. Своєрідна архітектура міст і селищ, побут та звичаї народу, які художнику дуже відомі, краю де жили його батьки, де залишись друзі і родичі, він часто відвідує і це надихає його на творчість.
В експозиції представлені пейзажі – краєвиди: «Вид на Балашівку» (2015), «Кар’єр. Село Тернове» (2001), «Осінь. Річка» (2016), «Біляєвський ставок», «Село Лозуватка» (2016), для кожного з яких автор знайшов відповідну художньо-образну манеру, а також ряд натюрмортів, які приваблюють чистотою та свіжістю: «Натюрморт з самоваром» (1972); «Квіти чорнобривці» (2003), «Букет з ромашками» (1978) та ін.
Анатолій Єгорович багато працював, творив на пленерах, приймав активну участь у художній самодіяльності. Був солістом концертної групи «Відрада», займався активною виставковою роботою.
Сумно усвідомлювати, що тепер про Анатолія Сузюмова ми змушені говорити в минулому часі… Проте життя, яке ним прожите, не пройшло безслідно. Залишились його твори.
Тетяна Костенко – науковий співробітник
відділу Кіровоградського обласного художнього музею - картинної галереї
Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»