28 квітня у Всесвітній день охорони праці, в Україні, згідно з указом президента, відзначають День охорони праці. Цього року Міжнародна організація праці визначила девіз Дня охорони праці – «Захищене і здорове покоління».
Цей девіз збігається із завданнями і метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.
Забезпечення гідних і безпечних умов праці передбачено в Національній доповіді Уряду України «Цілі сталого розвитку: Україна». У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року. Одна із цілей – гідна праця, її реалізація в інтересах молодого покоління.
Голова Держпраці Роман Чернега, наголошуючи у своєму виступі на важливості реформування системи управління охороною праці, зазначив: «Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав і обов’язків, системи відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет».
Кількість нещасних випадків за 2017 рік зменшилася, але несуттєво – на 3 % порівняно з 2016 роком (4428 випадків), із смертельним наслідком – на 10 % (у 2016 році зафіксовано 400 випадків). Основними причинами нещасних випадків є організаційні: не приділяється належна увага навчанням з охорони праці, не проводиться відповідний інструктаж працівників, не облаштовуються належно небезпечні зони виробництва тощо.
За висновком Міжнародної організації праці суспільні збитки, які виникають у результаті того, що молоді працівники зазнають серйозних травм та надовго втрачають працездатність, можуть бути набагато більшими, ніж суспільні збитки від аналогічного виробничого травматизму дорослих працівників. Виробничі травми спричиняють серйозніші наслідки, якщо виникають на початку трудового життя молодої людини. Молоді працівники, які втрачають працездатність на тривалий термін, можуть перестати бути активними чле нами суспільства та не скористатися отриманими освітою та підготовкою.
Тож в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці. Особливу роль у цьому процесі відведено школам і закладам вищої освіти - саме тут з дітьми і молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.
Фахівці Управління Держпраці у Кіровоградській області на чолі з начальником Управління Сергієм Подорожним до Дня охорони праці провели низку превентивних заходів в освітніх закладах та на підприємствах області. Зокрема, зустрічі із студентами Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Донецького національного медичного університету, молодими працівниками ПАТ «Ельворті», учнів ряду училищ та шкіл. Молодь Кіровоградщини ознайомили із законодавством, що регулює працю молоді та правами під час першого працевлаштування. Оскільки незабаром розпочнуться літні канікули, і студенти та старшокласники можуть виявити бажання тимчасово працевлаштуватися, особливий акцент робився на необхідності легального працевлаштування.
Одним із суспільно значущих проектів, спрямованих на популяризацію серед молодого покоління культури безпеки праці, є щорічний Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». У березні 2018 року підведено підсумки VII обласного Конкурсу дитячого малюнку «Охорона праці очима дітей», в якому взяли участь понад 200 навчальних закладів та закладів культури області, учнями, студентами та вихованцями яких надіслано більше 800 малюнків. Серед них оргкомітет визначив 9 переможців.
Протягом квітня переможців нагороджено дипломами Управління, а також цінними призами. Талановитих дітей нагородили на досить високому рівні - за участю голів райдержадміністрацій та міських голів, під час святкових лінійок та інших урочистих заходів, таким чином популяризуючи культуру праці серед працівників, яким держава доручила достойно виховати молоде покоління.
МОП давно взяла на себе зобов’язання сприяти забезпеченню гідної праці, безпечних і здорових умов праці для усіх працівників протягом трудового життя. Вона підкреслює важливість поліпшення БГП молодих працівників як для сприяння гідному працевлаштуванню молоді, так і для сприяння боротьбі з дитячою працею у небезпечних умовах 2.
МОП підготувала цей документ у рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці у 2018 році, який має на меті пропагувати здорове та захи- щене покоління. Цілі документу — описати пов’язані з БГП ризики, з якими стикаються молоді працівники, та сприяти обговоренню на глобальному рівні необхідності поліпшення їхньої безпеки та охорони здоров’я. У доку- менті представлений аналіз факторів, що підвищують рівень виробничих ризиків, з якими стикаються молоді працівники, а також дає перелік зако- нодавчих, стратегічних та практичних дій для покращення ситуації
Рівень виробничого травматизму серед молодих працівників значно вищий, ніж серед дорослих працівників. За останніми даними в Європі рівень несмертельного виробни- чого травматизму серед молодих працівників (віком від 18 до 24 років) на 40% ви- щий, ніж серед дорослих працівників (EU-OSHA, 2007). У США ризик несмертельного виробничого травматизму серед молодих працівників (віком від 15 до 24 років) при- близно вдвічі вищий, ніж аналогічний ризик серед працівників віком від 25 років (CDC, 2010). Парадокс полягає в тому, що за статистикою, рівень професійної захворюваності серед молодих працівників нижчий, ніж серед старших працівників. Це не означає, що молоді працівники більш стійкі до професійних захворювань. Насправді молоді працівники більш вразливі до професійних захворювань, оскільки їхній розвиток, як фізичний, так і психічний, триває, роблячи їх більш чутливими до шкідливого впливу.
Разом з тим, що нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання призво- дять до невимірних людських страждань, вони також спричиняють значні економічні збитки, що за приблизними розрахунками дорівнюють щорічній втраті 3,94 відсотків світового ВВП (ILO, 2017c). Суспільні збитки, які виникають у результаті того, що молоді працівники зазнають серйозних травм та надовго втрачають працездатність, можуть бути набагато більшими, ніж суспільні збитки від аналогічного виробничого травма- тизму дорослих працівників. Виробничі травми спричиняють серйозніші наслідки, якщо виникають на початку трудового життя молодої людини. Молоді працівники, які втрачають працездатність на тривалий термін, можуть перестати бути активними чле- нами суспільства та не скористатися отриманими освітою та підготовкою.
Щоб сформувати покоління здорових та обізнаних з правилами безпеки працівників, необхідно проводити підготовку в ранньому віці, починаючи з підвищення обізнано- сті батьків та громадськості. Для того, щоб молоді люди були обізнані з ризиками та мали змогу захищати власні інтереси, навчання про небезпечні виробничі фактори та ризики, як і про права працівників, треба розпочинати у школі та продовжувати у рамках професійної освіти та стажування. Роботодавцям, у тому числі підприємствам формального та неформального секторів, а також сімейним підприємствам, необхід- но надати інформацію про фактори ризику, з якими стикаються молоді працівники, а також про робочі завдання та умови праці, які відповідають їхній віковій категорії. Нарешті, на етапі початку трудової діяльності важливо забезпечити підтримку молоді з боку організацій працівників та їхнє представництво в таких організаціях, щоб молоді працівники могли реалізовувати свої права та висловлювати стурбованість. – використати де про наші семінари
Поліпшення безпеки і охорони здоров’я молодих працівників сприятиме досягненню Цілі сталого розвитку (ЦСР) 8 «Гідна праця та економічне зростання». Допоможе нам досягти Завдання 8.8 безпечні умови праці для усіх працівників до 2030 року Завдання 8.7 припинення використання будь-яких форм дитячої праці до 2025 року. Досягнення зазначених глобальних показників потребує налагодження співпраці між державними органами, роботодавцями, працівниками, їхніми організаціями та іншими ключовими зацікавленими сторонами задля формування культури попередження, у якій увага зо- середжується на безпеці та здоров’ї майбутнього покоління глобальної робочої сили.
Молоді працівники стикаються з багатьма про- блемами в процесі переходу від навчання у школі до трудової діяльності та пошуку стабільної роботи, на якій забезпечуються захист від шкоди та гідна заробітна плата. Вони розпочинають тру- дове життя по-різному, зокрема, як:
Молоді працівники часто необізнані про свої трудові права так само, як молоді роботодавці – про обов’язки в галузі БГП, і відтак неохоче повідомляють про ризики, пов’язані з БГП. Молодим працівникам також не вистачає здатностей ведення переговорів, притаманних більш досвідченим праців- никам. Це може призвести до їхнього погодження на виконання небезпечних видів роботи, погані умови праці або інші умови, пов’язані з ненадійною зайнятістю. Зайня- тість молодих працівників у небезпечних галузях економіки та нараження на небез- печні і шкідливі виробничі фактори, які існують у цих галузях, ще більше підвищують ризик довготривалого виробничого травматизму.
Ризик травмування працівника протягом першого місяця на новій посаді у чотири рази вищий, ніж через 12 місяців роботи, а ризик травмування серед молодих працівників протягом перших місяців робо- ти вищий, ніж серед працівників старшого віку
Психосоціальні небезпечні виробничі фактори виникають у результаті організації та управління виробничим процесом, а також його соціальними та організаційними умовами, що у сукупності можуть завдати психологічної або фізичної шкоди. Пошире- ною реакцією на психосоціальні небезпечні вироб- ничі фактори є стрес. Стрес, пов’язаний з роботою може спричинити миттєве відволікання, помилкові судження або нездатність виконувати звичайні дії, що збільшує ризик нещасних випадків на виробництві. Стрес також може сприяти розвитку психічних розла- дів (емоційного вигорання та депресії), інших про- блем зі здоров’ям (серцево-судинних захворювань та порушень опорно-рухового апарату), а також фор- муванню шкідливих звичок (зловживання алкоголем або куріння). Отже, стрес призводить до погіршення благополуччя та якості життя працівників (ILO, 2016a). Оскільки психічний, емоційний та соціальний розви- ток молоді триває до досягнення 24-26-річного віку, вплив на них психосоціальних небезпечних виробни- чих факторів може бути особливо шкідливим. Психосоціальні небезпечні виробничі фактори, як правило, поділяються на дві основні групи: • зміст роботи: умови праці ( наприклад, виробниче завдання, робоче навантаження та темп роботи, графік роботи); • контекст роботи: організація праці та трудові відносини, у тому числі, наприклад, організаційна культура (культура вирішення питань безпеки), стиль керівництва та управління, роль в організа- ції, можливості кар’єрного зростання, прийняття рішень і контроль, баланс між роботою та власним життям, міжособистісні стосунки на роботі (у тому числі прояви насильства та домагань на робочому місці). Відсутність чіткого визначення виробничих завдань, які необхідно виконати, та обмеженість впливу пра- цівників на результати роботи, у поєднанні з іншими факторами, можуть призвести до низької мотивації до роботи та низької задоволеності роботою. Молоді працівники більш уразливі до проявів на- сильства та домагань на робочому місці, у тому числі небажаної сексуальної уваги, через низку різних факторів, а саме через характер роботи, форму зайнятості та брак можливостей ведення переговорів. Залякування молодих працівників є проблемою, якій приділяється значна увага6. Воно сприяє розвиткові серцево-судинних захворювань, депресії, емоційно- му вигоранню, тривожності, нервозності, зниженню рівня задоволеності роботою та погіршенню благо- получчя. Стресогенне та погано організоване вироб- ниче середовище, а також неефективне керівництво створюють негативний робочий клімат, підвищуючи ризик залякування. Невідповідний баланс між роботою та власним життям також часто зустрічається серед молодих працівників, частково через те, що вони схильні погоджуватися на позмінний графік роботи, сезонні роботи, роботу на вихідних та понаднормову роботу.
Молоді працівники у небезпечних галузях економіки
Оскільки молоді працівники, як правило, не мають достатніх професійних навичок, досвіду роботи та можливостей ведення переговорів, їхні можливості часто обмежуються посадами молод- ших спеціалістів та посадами, які є небажаними через низьку оплату праці, понаднормову роботу, ненадійність та небезпечний характер роботи. Ситуація загострюється через рівень безробіт- тя серед молоді, який наразі втричі вищий, ніж серед дорослих (ILO, 2018). Крім того, велика кіль- кість молодих людей працює у неформальному секторі економіки (78,7% працівників віком від 15 до 29 років), де вони більш уразливі до нещасних випадків на виробництві та професійних захворю- вань, оскільки робота в неформальному секторі економіки супроводжується значним впливом небезпечних виробничих факторів на працівників та обмеженим соціальним захистом (ILO, 2017a). Молоді працівники набагато частіше, ніж дорослі, залучені до нестандартних форм зайнятості 7, де робота менш стабільна та захищена. Працівники, зайняті на тимчасовій роботі, як правило, мають обмежений доступ до професійної підготовки
Оскільки молоді працівники, як правило, не мають достатніх професійних навичок, досвіду роботи та можливостей ведення переговорів, їхні можливості часто обмежуються посадами молод- ших спеціалістів та посадами, які є небажаними через низьку оплату праці, понаднормову роботу, ненадійність та небезпечний характер роботи. Ситуація загострюється через рівень безробіт- тя серед молоді, який наразі втричі вищий, ніж серед дорослих (ILO, 2018). Крім того, велика кіль- кість молодих людей працює у неформальному секторі економіки (78,7% працівників віком від 15 до 29 років), де вони більш уразливі до нещасних випадків на виробництві та професійних захворю- вань, оскільки робота в неформальному секторі економіки супроводжується значним впливом небезпечних виробничих факторів на працівників та обмеженим соціальним захистом (ILO, 2017a). Молоді працівники набагато частіше, ніж дорослі, залучені до нестандартних форм зайнятості 7, де робота менш стабільна та захищена. Працівники, зайняті на тимчасовій роботі, як правило, мають обмежений доступ до професійної підготовки
Працівники будь-якого віку мають право на безпечні і здорові умови на робочих місцях. 15 відсотків робочої сили по всьому світу нараховують 541 мільйон молодих працівників (віком від 15 до 24 років), що страждають від несмертельного травматизму на 40 відсотків частіше, ніж доросле працююче населення (старше за 24 роки). Різні фактори ризику, специфічні для молодих працівників, підвищують ймовірність того, що вони зазнають шкоди від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Фактори ризику можуть бути характерними для їхнього віку (наприклад, етап фізичного, психосоціального та емоційного розвитку) або бути зумовленими їхнім віком (наприклад, відносний брак навичок, мінімальний досвід та нижчий рівень освіти). Молоді працівники часто необізнані про свої трудові права так само, як молоді роботодавці – про обов’язки в галузі БГП, і відтак неохоче повідомляють про ризики, пов’язані з БГП. Помітна присутність молодих працівників в небезпечних галузях економіки та той факт, що на них впливають небезпечні виробничі фактори, характерні для цих галузей, підвищують ризик їхнього сталого виробничого травматизму. МОП підготувала цей документ на підтримку Всесвітнього дня охорони праці 2018, метою якого є пропагування здорового та захищеного покоління працівників. Мета цього документу – описати пов’язані з БГП ризики, з якими стикаються молоді працівники, та сприяти обговоренню на глобальному рівні необхідності поліпшення їхньої безпеки та охорони здоров’я. У документі представлений аналіз факторів, що підвищують рівень виробничих ризиків, з якими стикаються молоді працівники, а також дає перелік законодавчих, стратегічних та практичних дій для покращення