В музеї Осмьоркіна відкрилася виставка до відзначення 1030-річчя Хрещення Київської Русі-Україниі

В музеї Осмьоркіна відкрилася виставка до відзначення 1030-річчя Хрещення Київської  Русі-Україниі

У липні віруючі українці відзначають 1030-річчя хрещення Київської Русі-України. Слід зазначити, що утвердження християнства на Русі – тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть нашої ери, пройшовши у своєму розвитку кілька важливих стадій – від спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології. А ключовою подією є масове хрещення у 988 році мешканців Києва, згодом й інших міст держави князем Володимиром Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на підвладній йому території.

Саме в рамках заходів, присвячених цій історичній події, які проводяться в державі на виконання Указу Президента України від 8 серпня 2017 року «Про заходи з підготовки та відзначення 1030-річчя Хрещення Київської Русі-України», в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна презентована цікава тематична виставка «Іконописна майстерня Якова Паученка».

Влаштування такої виставки є досить символічною акцією, адже діяльність талановитого зодчого Якова Васильовича Паученка (1866-1914), якому довелося творити архітектурне обличчя історичного центру обласного центру, була тісно пов’язана із сакральним мистецтвом. Так, за його проектами у свій час було зведено чимало храмів, які нині є пам’ятками архітектури та містобудування, в т.ч. і Свято-Вознесенський собор у місті Бобринець Кіровоградської області. Успішно керував Яків Паученко також іконостасною, художньо-іконописною та позолотною майстернею, успадкованою від батька Василя Семеновича. У відділі рідкісної книги Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського зберігається фотоальбом, який яскраво ілюструє роботу цієї майстерні, яка почала діяти ще у 1861 році.

Тож, експозицію представленої виставки складають не лише унікальні фотознімки, документи, ескізи та проекти, що яскраво розповідають про діяльність іконостасної, художньо-іконописної та позолотної майстерні Якова Паученка, а й репродукції ікон з музейної колекції сакрального мистецтва, одна з яких – «Богородиця з дитям» кін. ХІХ ст., за припущенням, виконана саме в цій майстерні.

А доречною інформативною складовою виставки стали унікальні книги з фондового зібрання музею, які в повній мірі розкривають історичний шлях українського ікономалювання.

Як зазначає у вступній статті до монографії «Історія української ікони Х – ХХ ст.», виданій у Києві в 1996 році, видатний український мистецтвознавець Дмитро Власович Степовик, який є провідним науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної Академії Наук України, професором історії мистецтва Київської православної богословської академії та професором історії культури Українського вільного університету в Мюнхені:

«Непорозуміння щодо справжньої ідентифікації ікон коріниться в іще ширшій проблемі: чиєю була Київська Русь і хто є правонаступником цієї середньовічної монархічної держави? Усупереч усім історико-правовим доказам, це правонаступництво привласнила собі Росія, хоча наприкінці існування Київської Русі (40-і роки ХІІІ ст.) не було ні Росії як самостійної держави, ні її попередника – Московського царства. Цілковито неспроможною виявилася «теорія» про Київську Русь як про колиску трьох народів – російського, українського й білоруського, хоч цю «теорію» й нещадно експлуатували на користь Росії впродовж 70 років комуністичного панування радянська марксистсько-ленінська історична наука… Провідні мистецтвознавці різних країн світу в другій половині ХХ століття почали приділяти особливу увагу іконознавству, зокрема таким його царинам, як духовна природа ікони, її відмінність од інших видів релігійного малярства, історія ікони в різних країнах християнської культурної традиції, теологія ікони, іконографія, іконологія, техніка іконного малювання».

Запрошуємо всіх мешканців і гостей міста, кому небайдужа історія українського народу, завітати до музею і, ознайомившись з виставкою, здійснити своєрідну подорож у часі, а ще спробувати відчути духовність у своєму серці і свідомості.

Чернова Віта, директор

художньо-меморіального

музею О.О.Осмьоркіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *