Виставка художніх світлин мандруючої виставки «Києво-Печерська лавра – святиня України» (проект Національного Києво - Печерського історико - культурного заповідника в рамках відзначення 1030- річчя Хрещення Київської Русі)
13 квітня 2018 року в Кіровоградському обласному художньому музеї було відкрито виставку художніх світлин мандруючої виставки «Києво-Печерська лавра – святиня України» (проект Національного Києво - Печерського історико - культурного заповідника в рамках відзначення у 2018 Року культурної спадщини України, року культурної спадщини в Європі, а також з нагоди відзначення 1030-річчя Хрещення Київської Русі).
Києво-Печерська лавра – найбільший і найвизначніший серед православних монастирів України, її істинне духовне серце. Заснована 1051 р. в нещодавно охрещеній країні, вона була першим паростком зрощеної на власному українському ґрунті християнської свідомості. Саме тут знаходяться витоки нашого мистецтва й літератури. Перші написані на цій землі ікони стали взірцем для наступного розвитку іконописання, а Велика Успенська церква Лаври – взірцем для подальшого церковного будівництва в східнослов’янських землях. Тут зародилося літописання, що заклало основу національної історичної науки, тут засновано першу на нашій землі лікарню, тут бере витоки перший східнослов’янський університет – Києво-Могилянська академія. Звідси християнське вчення поширювалося ченцями-місіонерами далі на північ і схід.
Впродовж століть монастир притягував кращих письменників, істориків і філософів, був головним осередком православного віровчення. Створена тут у XVII ст. друкарня довгий час була найвідомішою і найпродуктивнішою у всьому православному світі.
Назва монастиря походить від слова «печера», оскільки первісно община, керована засновниками обителі прп. Антонієм і Феодосієм, мешкала у викопаних ними самими печерах. Пізніше два підземні монастирські комплекси стали місцем поховання братії, а відтак – і вшанування печерських святих. На сьогодні в сонмі преподобних Печерських налічується 120 святих.
Унікальним є наземний архітектурний ансамбль Лаври, який включає споруди XI–XX ст. Початок йому поклав прп. Феодосій Печерський, котрий 1073 р. переніс монастир на сусідній пагорб, де заклав Успенський собор і великий наземний монастир. З того часу територію Лаври розділяють на Нижню, де знаходяться печери та Верхню. В нинішньому вигляді їхні архітектурні ансамблі склалися в основному протягом XVIII ст. Більшість споруд побудовані, а ранішні – оздоблені в стилі домінуючого тоді українського бароко.
В тяжкі роки комуністичного правління патріоти України створили на території Лаври музей, що нині носить назву Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більшість з них пізніше постраждали від режиму, проте зуміли зберегти святині і пам’ятки Лаври, а також тисячі унікальних речей із інших музеїв та церков. Нині фонди Заповідника налічують 70 000 експонатів, серед яких є унікальні вироби XI–XVIII ст., в тому числі пов’язані з іменами визначних історичних осіб.
Єпископ Симон, що жив у ХІІІ столітті, писав своєму духовному чаду про Києво-Печерську лавру: «Один день у Домі Божої Матері ліпший од тисячі літ прожитих в інших місцях, і в ньому хотів би бути більше, ніж жити мені в поселеннях грішних». Ці палкі слова точно і ємко визначають ставлення до Києво-Печерської лаври українців, вказують на її значення для нашого народу.
В експозиції представлені тридцять фото світлин: «Києво-Печерська лавра – святиня України», «Вид на Дніпро та Києво-Печерську лавру», «Києво-Печерська лавра. Вид зі сходу. З мал. В.Штейнберга», «Загальний вигляд Києво-Печерської Лаври з лівого берега Дніпра. З хромолітографії. Одеса, 1905 р. Видання Є.І. Фесенка», «Загальний вигляд Києво-Печерської Лаври (вид на Ближні печери та Верхню лавру). З хромолітографії. Москва, 1911 р. Видання І.Д. Сичова», «Ансамбль КПЛ на заході сонця. Вигляд з лівого берега Дніпра», «Панорама Києво-Печерської лаври. Вид з півдня», «Києво-Печерська лавра. Вигляд з лівого берега Дніпра», «Троїцька надбрамна церква ХІІ–ХVІІІ ст. – головний вхід до Лаври», «Троїцька надбрамна церква. Новозаповітна Трійця. Підкупольний розпис. Іконостас ХVІІІ ст. Старозаповітна Трійця. Фрагмент ікони ХVІІІ ст.», «Троїцька надбрамна церква. Північний фасад церкви. Розписи притвору», «Панорама Верхньої Лаври», «Велика лаврська дзвіниця», «ІІ ярус Великої лаврської дзвіниці. Малі дзвони. Годинниковий механізм»,«Успенський собор. Східний фасад храму», «Успенський собор. Іконостас приділа Св. апостола Стефана. Царські врата одного з приділів. Церква Св. Іоана Хрестителя», «Успенський собор на початку ХХ ст. Успенський собор на початку ХХІ ст.», «Будівля друкарні початку ХХ ст. Машинний зал. Будівля друкарні початку ХХІ ст.», «Південний фасад Всіхсвятської церкви», «Інтер’єр Всіхсвятської церкви», «Південний фасад церкви Спаса на Берестові», «Церква Спаса на Берестові. Благовіщення, фреска ХІІ ст. Чудесний лов риби, фреска ХVІІ ст.», «Церква преп. Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою. Загальний вид з північного сходу», «Церква преп. Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою. Загальний вид з північного заходу», «Інтер’єр Трапезної церкви», «Розписи Трапезної палати», «Церква Живоносного джерела та вид на лівий берег Дніпра. Архітектурний ансамбль Дальніх печер. Дзвіниця Дальніх печер та фортечні мури», «Інтер’єр Ближніх печер», «Інтер’єр Ближніх печер», «Дальні печери. Інтер’єр», «Хрестовоздвиженська церква».
Глядачі мали змогу насолодитися виставкою художніх фотографій, яка відображає чарівні й витончені мережива архітектурних шедеврів та фантастичні візерунки внутрішнього оздоблення будівель Києво-Печерської Лаври.
Також, в рамках відкриття відбувся перегляд лекції-вистави «Куди прямуєш, о Русь свята?».
Під час відкриття виставки начальником відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олегом Топилком були передані до фондів Кіровоградського обласного художнього музею збірник «Український музей», видання «Українська ікона. Досвід тисячоліття», CD-диски до 20-річчя незалежності України «Тобі, Україно, пісня наша!», матеріали науково-практичної конференції «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи».