Відповідно до Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”, з метою забезпечення природного процесу відтворення водних біоресурсів та їх охорони встановлено заборону на добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест у 2018 року, рибальство заборонено на всіх рибогосподарських водних об’єктах. Також під час нересту заборонено проведення вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів (видобування піщано-гравійної суміші, розчистку русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо).
Дотримання рибалками-любителями та рибалками-промисловиками правил є вкрай важливим під час нересту, оскільки він відіграє важливу роль у відтворенні природних ресурсів та підтриманні сталих запасів риби.
Нерестовищами вважати - ділянки водойм де відбувається нерест риб, зокрема:
мілководні, зарослі м’якою водною рослинністю або закорчовані ділянки водойм;
глибоководні ділянки водойм з турбулентним рухом води, кам’янистим та піщаним дном;
стариці, заплави та заливні луки на річках, озерах, водосховищах та інших водоймах.
Відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, рибалкам-любителям під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега у межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ і з собою забирати тільки дозволену норму вилову – ДО ТРЬОХ кілограмів у день на людину.
Забороняється пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту – усіх плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, що здійснюють охорону водних живих ресурсів.
Незважаючи на заборону, грізним лихом для природи є браконьєри. Вони завдають величезної шкоди рибному господарству.
За вилов риби в період нересту передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу від 34 до 170 грн., для посадових осіб – від 170 до 510 грн., за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових речовин тощо) передбачений штраф у розмірі 340-680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, для посадових осіб – 510-850 грн. з такою ж конфіскацією. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення і за вилов «червонокнижних» видів риб передбачена кримінальна відповідальність – позбавлення волі на термін до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів або штраф 3400-6800 грн.
До речі:
Крім загального штрафу, за незаконний вилов правопорушнику нараховують штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Так, згідно із Постановою Кабміну №1209 від 21.11.2011, встановлені такі штрафи: судак – 510 гривень, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119, краснопірка – 68, підуст – 34 гривні. За вилов «червонокнижних» видів риб: йорж носар – штраф 165 гривень, чоп звичайний – 246, карась звичайний (золотий) стерлядь прісноводна – 48 000 гривень.
На жаль, навіть найсуворіші штрафи не зупиняють порушників і штрафи не можуть компенсувати збитків, завданих рибному господарству особливо в період нересту. Адже, залежно від виду, риба може відкладати тисячі ікринок, а, отже, кожна виловлена рибина в цей період – це стільки ж втрачених рибинок завтра. Додайте сюди ще нашу екологію, точніше, її відсутність, повсюдне обміління річок – і маємо те, що маємо: з кожним роком кількість риб у наших водоймах катастрофічно зменшується.
Закликаємо громадян бути відповідальними та дотримуватись визначених правил рибальства та режиму тиші на воді.
Новоукраїнський районний відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області